
Давні людські сліди у національному парку Вайт-Сендс у Нью-Мексико датуються приблизно 23 500–21 700 роками тому та належать до періоду останньої льодовикової доби. Новий аналіз також показав, що люди, які жили там, могли за кілька десятиліть побачити радикальну зміну навколишнього ландшафту.
Відбитки людських стоп у Вайт-Сендс виявили ще у 2006 році в осадових породах на місці висохлого давнього озера. Їхнє датування викликало дискусію, оскільки воно суттєво відсунуло можливу присутність людей у Північній Америці в минуле.
Тривалий час поширеною була модель, за якою люди потрапили на континент приблизно 16 000–12 000 років тому через Берингію. Вік слідів у Вайт-Сендс вказував на присутність людей щонайменше на кілька тисячоліть раніше.
Для уточнення датування команда з Університету Аризони використала радіовуглецевий аналіз великої кількості зерен доісторичного пилку. Зразки отримали безпосередньо з осадових шарів, у яких збереглися відбитки.
Геохімічні характеристики осадів і викопний пилок дозволили дослідникам відновити давні умови довкілля. Вони оцінили характер рослинності, кількість опадів, температурні умови та ступінь посушливості регіону.
За словами геонауковиці Джессіки Тірні, відклади Вайт-Сендс дають змогу простежувати кліматичні зміни з високою часовою роздільною здатністю. Це дозволяє оцінити навіть ті зміни, які могли бути помітними людям у межах одного покоління.
Аналіз показав, що приблизно за кілька десятиліть навколишні хвойні ліси змінилися рівнинами з дубом і шавлією. Для екосистеми це надзвичайно швидка трансформація.
На місці сучасного парку тоді існувало велике озеро Отеріо. Його площа змінювалася протягом приблизно 1500 років, після чого водойма остаточно відступила.
Люди продовжували пересуватися берегами озера навіть під час цих змін. Поруч із людськими відбитками збереглися сліди мамонтів, гігантських лінивців та інших великих тварин.
У той період Вайт-Сендс не був сучасною пустелею. Територія являла собою холодний заболочений ландшафт, де одночасно жили люди та представники льодовикової мегафауни.
Нове датування підтримує версію, що люди перебували у Північній Америці вже під час останнього льодовикового максимуму. Вік слідів оцінюють приблизно у 23 500–21 700 років.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover




