
Астрономи з’ясували, що незвичайний рентгенівський спалах EP250704a міг виникнути внаслідок зіткнення двох нейтронних зір. За однією з версій, у цьому процесі був задіяний магнетар, який зробив вибух яскравішим і тривалішим.
Подію вперше зафіксували 4 липня 2025 року. Спочатку прилади зареєстрували гамма-спалах тривалістю близько пів секунди, а після нього — рентгенівське випромінювання, яке не згасало приблизно 10 хвилин.
Сигнал зафіксував спільний європейсько-китайський космічний апарат Einstein Probe. Після цього астрономи почали досліджувати наслідки вибуху за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії, радіотелескопа VLA та інших інструментів.
Астроном Нікколо Пассалева зазначив, що такий спалах не був схожий на попередні події цього типу. За його словами, це найдовший початковий рентгенівський спалах, який коли-небудь фіксували під час злиття нейтронних зір.
Нейтронні зорі утворюються після вибухів масивних зір як наднових. Їхня маса може бути співмірною з масою Сонця, але вся речовина стискається до розмірів міста, через що густина стає надзвичайно високою.
Під час зіткнення таких об’єктів виникають екстремальні умови, за яких можуть утворюватися важкі хімічні елементи, зокрема золото, срібло та платина. Саме тому подібні злиття вважають важливим джерелом таких елементів у Всесвіті.
Дослідники також намагалися з’ясувати, чи можуть злиття нейтронних зір пояснити сотні рентгенівських вспышок, які Einstein Probe зафіксував після запуску у 2024 році. EP250704a стала одним із найцікавіших прикладів таких подій.
За однією з версій, у цьому зіткненні брав участь щонайменше один магнетар — нейтронна зоря з надзвичайно сильним магнітним полем. Такі об’єкти можуть вивільняти значні запаси магнітної енергії та робити космічні вибухи яскравішими й тривалішими.
Астрономи також виключили спалах наднової як можливу причину EP250704a. За їхніми оцінками, світло від цієї події йшло до Землі близько шести мільярдів років.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover




