Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Люди з високими показниками інтелекту не обов’язково проводять вільний час за складними іграми чи головоломками. Одне з найпоширеніших їхніх занять набагато простіше — це звичайне читання для задоволення.
Уявлення про те, що розумна людина обов’язково має грати в шахи або постійно тренувати мозок складними вправами, не зовсім відповідає науковим даним. Дослідження когнітивного тренування показують: навички, які людина розвиває під час окремих вправ, не завжди переносяться на інші сфери мислення.
Натомість одним із занять, яке часто зустрічається серед людей із високими результатами інтелектуальних тестів, є читання. Йдеться не про підручники чи робочі матеріали, а про добровільне читання у вільний час.
Психологи пояснюють це через різницю між двома видами інтелекту. Рухливий інтелект відповідає за здатність вирішувати нові завдання та працювати з незнайомою інформацією. Він зазвичай досягає піку в молодому віці.
Інший тип — кристалізований інтелект, який пов’язаний із накопиченими знаннями, словниковим запасом і досвідом. Він може розвиватися протягом десятиліть, а регулярне читання є одним зі способів його підтримувати.
Книги дають велику кількість інформації та мовних конструкцій, які складно отримати під час звичайних розмов. Саме тому читання допомагає накопичувати знання, що потім використовуються під час аналізу нових ситуацій.
Дослідники також звертають увагу на формат читання. Дані великого дослідження, опублікованого у Review of Educational Research у 2025 році, показали, що читання друкованих текстів має сильніший зв’язок із розумінням прочитаного, ніж звичайне дозвільне читання з екрана.
Водночас учені не стверджують, що саме читання автоматично робить людину розумнішою. Частково можливо, що люди з вищими когнітивними здібностями просто більше читають від початку, а це створює замкнений цикл: більше читання — більше знань — легше сприйняття нової інформації.
Є й певні перебільшення щодо користі читання. Наприклад, популярна думка, що художня література значно покращує здатність розуміти думки інших людей, має слабшу наукову підтримку, ніж часто вважають.
Дослідження 2024 року, яке об’єднало 70 експериментів, показало, що вплив читання художніх творів на емпатію та розуміння чужих психічних станів існує, але він невеликий.
Тож читання не працює як швидкий спосіб підвищити інтелект. Його користь полягає у повільному накопиченні знань, розвитку мовних навичок і здатності краще орієнтуватися в новій інформації.
