Вік донорського серця після трансплантації може змінюватися на біологічному рівні. Нове дослідження показало, що пересаджений орган частково підлаштовується під вік організму, в який його пересадили.
Роботу провела команда під керівництвом молекулярного біолога Джессі Поганіка з Гарвардської медичної школи. Дослідження оприлюднили як препринт на bioRxiv, тому воно ще не пройшло незалежного рецензування.
Спочатку вчені провели експерименти на мишах. Вони пересаджували серця між молодими та старими тваринами, а через чотири-шість місяців аналізували метилювання ДНК — один із показників, за якими оцінюють біологічний вік тканин.
Старі серця після пересадки молодим мишам демонстрували ознаки біологічного омолодження. Натомість молоді серця у старших тварин старіли швидше.
Після цього дослідники проаналізували архівні зразки тканин серця 11 людей, які перенесли трансплантацію. У частини донорів і реципієнтів різниця у віці була значною.
І тут виявили схожу тенденцію: біологічний вік пересадженого серця більше відповідав віку реципієнта, ніж віку донора.
Додатково вчені проаналізували показники роботи серця у сотень людей приблизно через рік після трансплантації. Частина характеристик структури та функції органа також сильніше була пов’язана саме з віком реципієнта.
Якщо ці результати підтвердяться у більших дослідженнях, календарний вік донорського серця може виявитися менш жорстким критерієм під час підбору органа. Старше серце не обов’язково зберігатиме той самий біологічний вік після пересадки молодшій людині.
Водночас вибірка людей у дослідженні становила лише 11 пацієнтів, а сама робота ще не пройшла рецензування. Також поки не встановлено, чи пов’язане таке біологічне «омолодження» з кращою довгостроковою роботою пересадженого серця.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
