Важливі новини щодня — додайте «Експерт» в улюблені джерела Google
Люди з різних культур виявилися напрочуд схожими за реакцією на лоскотання. Дослідники з’ясували, що найчутливіші ділянки тіла значною мірою збігаються навіть у людей із різним ставленням до дотиків.
Науковці порівняли учасників із китайським, нідерландським і грецьким культурним середовищем. Їх цікавило, чи впливають культурні норми на те, наскільки сильно різні частини тіла реагують на лоскотання.
Річ у тому, що ставлення до фізичного контакту в різних культурах може суттєво відрізнятися. Обійми та інші соціальні дотики залежно від середовища можуть сприйматися по-різному.
Однак із лоскотом картина виявилася іншою. Розподіл чутливих ділянок тіла у представників трьох культур значною мірою збігався.
Особливо лоскотливими виявилися місця, яких у повсякденному житті торкаються рідше. Саме там сильні повторювані дотики викликали виразнішу реакцію.
У дослідженні йшлося про так званий gargalesis. Цим терміном називають сильніше повторюване лоскотання, яке може змушувати людину сміятися, звиватися та намагатися уникнути дотиків.
Від нього відрізняється knismesis — дуже легкий дотик, схожий на проведення пір’їною по шкірі. Таке подразнення може викликати характерне відчуття лоскоту, але зазвичай не спричиняє сміху.
Отримані результати показують, що реакція на сильне лоскотання може бути менш залежною від культурного середовища, ніж інші форми фізичного контакту.
Лоскотливість цікава науковцям і з погляду еволюції. Подібна поведінкова реакція притаманна не лише людям.
Лоскотання є частиною ігрової поведінки інших людиноподібних мавп. Реакції на нього дослідники також спостерігали у щурів та сурикатів.
Тепер науковці пропонують використовувати стандартизовану карту лоскотливості тіла для подальших досліджень. Це дасть змогу точніше порівнювати реакції різних людей та вивчати нейробіологічні механізми цього відчуття.
