Космічний апарат «Вояджер-1» наближається до нового рекордного рубежу — відстані в один світловий день від Землі. Це означає, що радіосигналу із Землі знадобиться приблизно 24 години, щоб дістатися до зонда, а відповідь долатиме такий самий шлях назад.
Очікується, що цей рубіж апарат подолає 18 листопада за часом східного узбережжя США. На той момент відстань між Землею та «Вояджером-1» становитиме близько 25,9 мільярда кілометрів.
Це більш ніж учетверо перевищує відстань від Сонця до Плутона. Ще у 1998 році «Вояджер-1» випередив Pioneer 10 і став найвіддаленішим від Землі штучним об’єктом.
Через таку дистанцію зв’язок з апаратом стає дедалі повільнішим. Якщо команду надішлють із Землі, вона досягне зонда лише через добу, а отримати відповідь можна буде ще приблизно через 24 години.
«Вояджер-1» запустили у 1977 році, і спочатку ніхто не розраховував, що він працюватиме протягом кількох десятиліть. Фахівчиня Лабораторії реактивного руху NASA Лінда Спілкер зазначала, що тривалість місії перевершила початкові очікування.
Сьогодні отримані з апарата дані аналізують уже покоління дослідників, які на момент його запуску ще не народилися. Попри величезну відстань, частина наукових приладів усе ще продовжує працювати.
Можливість здійснити таку подорож з’явилася завдяки рідкісному розташуванню планет. «Вояджер-1» використав гравітаційні маневри біля газових гігантів, щоб набрати швидкість і продовжити рух до зовнішніх меж Сонячної системи.
Під час прольоту біля Юпітера на знімках супутника Іо було виявлено виверження заввишки близько 250 кілометрів. Це стало одним із доказів того, що активний вулканізм існує не лише на Землі.
Згодом апарат зафіксував тонкі кільця Сатурна та ознаки геологічної активності на Енцеладі. У 1990 році за ініціативою Карла Сагана зонд зробив знамените «сімейне фото» Сонячної системи.
На одному зі знімків Земля постала крихітною блідо-блакитною крапкою. Після цього камери апарата вимкнули, щоб заощаджувати обмежені запаси енергії.
У серпні 2012 року «Вояджер-1» перетнув геліопаузу та увійшов у міжзоряний простір. Його прилади й досі передають інформацію, зокрема про космічне випромінювання.
Через поступове виснаження джерел енергії приблизно через 10–15 років зв’язок із зондом може остаточно припинитися. Водночас сам апарат продовжить рух крізь міжзоряний простір.
На борту «Вояджера-1» розташована «Золота платівка» із записами звуків, музики, зображень та привітань із Землі. На ній, зокрема, збережені співи китів, сміх, класична музика та привітання кількома десятками мов.
Приблизно через 40 тисяч років «Вояджер-1» пройде поблизу зорі Глізе 445. Навіть після втрати зв’язку з Землею апарат продовжить свою подорож у глибинах космосу.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
