Граніти з Гімалаїв допомогли вченим переглянути розміри Гондвани — давнього материка, який формувався перед періодом стрімкого розвитку складного життя на Землі. За новими розрахунками, він міг об’єднувати близько 80% тодішньої континентальної суші, а його формування — суттєво вплинути на геологічні процеси та клімат планети.
Упродовж геологічної історії Землі континенти неодноразово з’єднувалися у величезні масиви суші, а потім знову розпадалися. Найвідомішим із них є Пангея, яка існувала сотні мільйонів років тому. Проте задовго до неї на планеті формувалися інші великі об’єднання континентів.
Одним із них була Гондвана. За поширеними оцінками, її формування почалося приблизно 750 мільйонів років тому та завершилося близько 550 мільйонів років тому — незадовго до кембрійського вибуху, коли різноманітність складних організмів у геологічному літописі різко зросла.
Досі вчені не мали єдиної думки щодо того, чи можна вважати Гондвану повноцінним суперконтинентом. За попередніми реконструкціями, вона об’єднувала приблизно 64% континентальної суші Землі.
Як пояснив співавтор нового дослідження Білл Коллінз з Університету Кертіна, у деяких наукових підходах для визначення суперконтиненту використовували поріг у 75% від загальної площі континентальної суші. За таким критерієм попередня оцінка розмірів Гондвани була недостатньою.
Змінити уявлення про її межі допомогло дослідження гранітів у Гімалаях. Науковці збирали дані про ці породи, щоб краще зрозуміти геологічні процеси, які впливають на формування мінералів.
Досліджені граніти мають вік приблизно від 20 до 50 мільйонів років, проте їхнє походження, за висновками авторів роботи, пов’язане з давнішим континентальним матеріалом Гондвани.
Після врахування додаткових ділянок суші оцінка розмірів Гондвани зросла приблизно до 80%. Це означає, що давній материк міг бути значно більшим, ніж вважалося раніше, і за використаним дослідниками критерієм відповідав статусу суперконтиненту.
Науковці також переглянули географію його давніх фрагментів. За новою реконструкцією, пов’язані з Гондваною континентальні ділянки простягалися від Індії та Південно-Східної Азії через значну частину сучасного Китаю до Казахстану.
Раніше вважалося, що більша частина цієї території в давнину була океанічним дном із ланцюгами вулканічних островів, подібними до тих, які існують у сучасному Тихому океані. Нова робота пропонує інше пояснення геологічної історії регіону.
Розміри Гондвани важливі не лише для відновлення карти давньої Землі. Дослідники припускають, що формування такого великого масиву суші могло спричинити масштабну перебудову руху тектонічних плит.
За їхньою версією, ці процеси сприяли утворенню ланцюга вулканічних дуг, який став давнім попередником сучасного Тихоокеанського вогняного кільця. Активність вулканів могла впливати на склад атмосфери та кліматичні умови планети.
Автори дослідження пов’язують ці зміни з подальшим розвитком складних форм життя. Формування Гондвани припало на період, який передував кембрійському вибуху, тому геологічна перебудова могла бути одним із чинників, що змінили умови існування організмів.
Водночас це не означає, що життя на Землі виникло завдяки Гондвані. Воно існувало задовго до формування цього материка. Ідеться про можливий вплив тектонічних і кліматичних змін на подальший розвиток та поширення складного життя.
Нове дослідження пропонує ширші межі Гондвани та пояснює, як її формування могло вплинути на планету. Проте зв’язок між утворенням суперконтиненту й розвитком живих організмів потребує подальшого вивчення: збіг у часі сам собою не доводить, що одна подія безпосередньо спричинила іншу.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
