Ще у XX столітті фізик Гайнц фон Ферстер разом із колегами спробував математично спрогнозувати, до чого може привести стрімке зростання населення Землі. Розрахунки дали символічну дату глобальної катастрофи — 13 листопада 2026 року, однак подальша демографічна статистика спростувала цей сценарій.
Дослідники проаналізували дані про чисельність населення планети від початку нашої ери до 1958 року. Модель показувала постійне пришвидшення приросту населення і передбачала, що цей процес продовжуватиметься.
За такими розрахунками кількість людей на Землі мала математично наближатися до нескінченності. Автори пов’язували це не стільки з прямою нестачею їжі, скільки з критичною перенаселеністю та неможливістю системи витримати подальше зростання.
У моделі граничною датою стало 13 листопада 2026 року. Пізніше з’ясувалося, що саме число мало й жартівливий підтекст, оскільки збігалося з днем народження Гайнца фон Ферстера.
Проте вже наступні десятиліття показали, що припущення про безперервне прискорення не справдилося. Починаючи з 1960-х років темпи приросту населення поступово почали знижуватися.
Сучасні показники народжуваності також виявилися значно нижчими, ніж у період, на якому будувалася модель. Через це фактична демографічна динаміка дедалі сильніше відхилялася від початкових прогнозів.
До 1993 року реальна чисельність населення Землі вже помітно відрізнялася від тієї, яку мала б показувати стара математична модель. Саме тому дата 13 листопада 2026 року не вважається науково обґрунтованим прогнозом кінця світу.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
