Поширена порада про те, що будь-які труднощі під час навчання змушують мозок створювати нові нейронні зв’язки, надто спрощує роботу нервової системи. Саме відчуття складності ще не означає, що людина ефективно навчається.
Нейропластичністю називають зміни нервової системи під впливом досвіду. Вони можуть стосуватися сили вже наявних контактів між нейронами, дендритних шипиків, збудливості окремих нейронів та роботи цілих нейронних мереж.
Однак нейронна активність і нейропластичність — не одне й те саме. Так само пластичність мозку не обов’язково означає появу нового синапсу, а суб’єктивне відчуття великих зусиль не дає змоги визначити, які саме зміни в цей момент відбуваються в мозку.
Людині може бути складно через продуктивну спробу пригадати матеріал або самостійно знайти розв’язання. Але причиною труднощів також можуть бути брак базових знань, незрозуміла умова, перевантаження робочої пам’яті, втома або сильна тривога.
У ньому 25 студентів виконували завдання, під час якого науковці за допомогою електроенцефалографії фіксували реакцію мозку на помилки. Учасники з так званим «мисленням зростання» демонстрували сильнішу реакцію уваги на власну помилку, а надалі точніше відповідали.
Проте вчені не досліджували утворення нових синапсів і не фіксували структурного «росту мозку». Експеримент показував насамперед зв’язок між увагою до помилки та подальшим виправленням поведінки.
Тому сама помилка ще не гарантує навчання. Для засвоєння матеріалу потрібні спроба, виявлення помилки, розуміння її причини, змістовний зворотний зв’язок і наступна спроба з урахуванням отриманої інформації.
Водночас певні труднощі справді здатні покращувати навчання. Йдеться про концепцію «бажаних труднощів», яку розробляли Роберт та Елізабет Бйорк. Деякі методи здаються складнішими, проте допомагають краще запам’ятовувати матеріал на тривалий час.
Наприклад, просте перечитування конспекту створює відчуття знайомства з інформацією. Значно складніше закрити текст і самостійно відтворити його зміст, однак саме така практика краще показує, що людина насправді запам’ятала.
До корисних труднощів також належать повторення матеріалу через певні проміжки часу, чергування різних типів завдань, самостійне формулювання відповідей та застосування знань у нових ситуаціях.
Тому корисна складність має змушувати людину згадувати, аналізувати, порівнювати та застосовувати знання, а не просто створювати додатковий дискомфорт. Якщо учень узагалі не розуміє умови або не знає, з чого почати, подальше ускладнення завдання може лише збільшити навантаження.
Ознакою продуктивного навчання є не саме відчуття «мені важко», а поступовий прогрес. Людина має розуміти мету, бути здатною виконати хоча б частину завдання, отримувати зворотний зв’язок і після кількох спроб справлятися краще.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover
About the Author
