
За понад 65 років дослідження Місяця людство залишило на його поверхні близько 187 тонн обладнання та інших матеріалів. Однак те, що сьогодні вважають космічним сміттям, у майбутньому може стати цінною сировиною для будівництва місячних баз і виготовлення нового обладнання.
На поверхні Місяця накопичилася величезна кількість предметів, які людство залишило після космічних експедицій. За масою вони приблизно дорівнюють великому пасажирському літаку Boeing 747.
Історія цього незвичайного сміттєзвалища розпочалася 1959 року, коли радянський апарат «Луна-2» першим серед створених людиною об’єктів досяг поверхні супутника Землі.
Відтоді людство здійснило понад 140 місячних місій. За цей час на Місяці побували 12 астронавтів, а для дослідження його поверхні використовували сім місяцеходів.
Значна частина залишеного обладнання — це посадкові модулі космічних апаратів. Їхня конструкція передбачала, що після завершення місії окремі елементи залишатимуться на поверхні.
Науковий співробітник Європейського космічного агентства Ейдан Коулі пояснив, що саме так працювали посадкові модулі американської програми «Аполлон».
Після висадки астронавтів верхня частина модуля злітала з поверхні Місяця, виходила на орбіту та стикувалася з командним модулем. Натомість нижня частина назавжди залишалася на місці посадки.
Серед покинутого обладнання є також пілотовані та автоматичні місяцеходи. Зокрема, на Місяці залишився китайський апарат «Юйту», який передавав наукові дані на Землю протягом 31 місяця.
До загальної маси космічних залишків входять і апарати, які розбилися під час посадки. Серед них — місяцехід «Рашид» з Об’єднаних Арабських Еміратів.
Крім того, на місячній поверхні залишилися наукові прилади, інструменти та спеціальні ударні зонди. Деякі з цих апаратів навмисно спрямовували на зіткнення з поверхнею для виконання дослідницьких завдань.
Такі удари дозволяють отримувати знімки зблизька або піднімати місячний пил і уламки породи, які потім можна досліджувати.
Хоча на Місяці немає земних погодних умов, покинуте обладнання поступово руйнується. Причиною є постійний вплив космічного середовища.
За словами Коулі, поверхню супутника безперервно бомбардують мікрометеорити. Ці крихітні частинки космічної породи поступово пошкоджують матеріали та конструкції.
Додаткову небезпеку становлять потужне випромінювання, сонячна активність і різкі температурні перепади. Через це навіть міцні металеві та синтетичні матеріали з часом втрачають свої властивості.
Показовим прикладом може бути американський прапор, який астронавти Ніл Армстронг і Базз Олдрін встановили на Місяці 1969 року. За припущеннями дослідників, через тривалий вплив сонячного випромінювання він міг майже повністю втратити свої кольори та стати білим.
Однак пошкоджене обладнання може мати значну наукову цінність. Дослідження предметів, які десятиліттями перебували на Місяці, допоможе зрозуміти, як космічне середовище впливає на різні матеріали.
Зокрема, вчені зможуть вивчити пошкодження від мікрометеоритів і використати отримані знання для розроблення надійнішого захисту сонячних батарей. Це особливо важливо для майбутніх місячних поселень, яким знадобиться стабільне джерело електроенергії.
Тим часом NASA та Китайське національне космічне агентство планують нові пілотовані експедиції на Місяць протягом найближчих п’яти років. Це означає, що кількість залишеного там обладнання може збільшитися.
Водночас розробники космічної техніки дедалі більше уваги приділяють багаторазовим апаратам. Замість посадкових модулів, частини яких залишаються на поверхні, розглядають конструкції, здатні приземлятися та злітати як єдине ціле.
Саме такий принцип передбачений у розробці SpaceX Starship Human Landing System. Використання багаторазових систем може допомогти зменшити кількість обладнання, яке залишається після завершення місій.
Європейське космічне агентство також досліджує можливості перероблення вже накопичених матеріалів. Один із перспективних напрямів — використання 3D-друку для виготовлення нових деталей зі старого космічного обладнання.
Особливий інтерес становить алюміній, із якого виготовлені корпуси багатьох місячних апаратів. Його можна розплавляти за допомогою сконцентрованого сонячного світла та використовувати як сировину для нових конструкцій.
Такий підхід дозволив би зменшити потребу в доставленні будівельних матеріалів із Землі або їх видобуванні безпосередньо на Місяці.
Проте для перероблення доведеться враховувати особливості місячного пилу. Він складається з надзвичайно гострих частинок, які можуть пошкоджувати техніку та забруднювати матеріали.
За словами Ейдана Коулі, використання старого обладнання може стати місячним аналогом земної переробки відходів. Для цього дослідники планують застосовувати наявні металеві конструкції як сировину для виготовлення нових матеріалів.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover






