
Учені знайшли в антарктичному льоді рідкісний ізотоп заліза, який потрапляє в космос після вибухів наднових. За його концентрацією дослідники змогли простежити, через які області міжзоряного простору проходила Сонячна система протягом останніх десятків тисяч років.
Ключем до відкриття став радіоактивний ізотоп залізо-60. Він утворюється під час вибухів масивних зірок, після чого частинки речовини розлітаються галактикою та з часом можуть осідати на Землі.
В Антарктиді така космічна пилюка накопичується разом зі снігом і зберігається у льодових шарах. Завдяки цьому лід фактично стає архівом, у якому залишаються сліди подій, що відбувалися далеко за межами Сонячної системи.
Під час попередніх досліджень науковці вже знаходили залізо-60 у сотнях кілограмів антарктичного снігу. Однак тоді залишалося незрозумілим, звідки саме походить цей сигнал.
У новій роботі вчені дослідили близько 300 кілограмів льоду віком від 40 до 80 тисяч років. Атоми заліза-60 шукали за допомогою прискорювальної мас-спектрометрії.
Виявилося, що в давньому льоді концентрація цього ізотопу була помітно нижчою, ніж у сучасному снігу та деяких океанічних відкладах.
Для дослідників це стало важливою підказкою. Якби залізо-60 було лише залишком дуже давнього вибуху наднової, його кількість мала б змінюватися інакше.
Натомість різке зростання концентрації краще узгоджується з іншою версією: Сонячна система могла увійти в область із більшою кількістю міжзоряного пилу.
Розрахунки астрономів показують, що це могло статися, коли Сонячна система опинилася в Локальній міжзоряній хмарі. За різними оцінками, вхід у неї стався приблизно від 40 до 124 тисяч років тому.
Саме цей період збігається зі змінами концентрації заліза-60 в антарктичному льоді.
Водночас отримані результати не дали остаточної відповіді. Кількість ізотопу виявилася меншою, ніж можна було б очікувати, якби навколишня міжзоряна хмара безпосередньо сформувалася після вибуху наднової.
Тому вчені планують досліджувати глибші й старіші шари льоду. Це може допомогти точніше відновити маршрут Сонячної системи через міжзоряний простір і зрозуміти походження хмар, які її оточують.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover


